Ферменти, їх роль у клітині.
Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. вже було відомо, що м’ясо перетравлюється
шлунковим соком, а крохмаль перетворюється на цукор під дією слини. У XIX ст.
Луї Пастер, вивчаючи перетворення вуглеводів на етиловий спирт під дією
дріжджів, дійшов висновку, що цей процес (бродіння) каталізується якоюсь
«життєвою силою», що міститься в дріжджових клітинах. Пізніше було встановлено,
що цією «життєвою силою» є ферменти.
Ферменти — це «робоча сила», яка вибудовує наш організм подібно до
того, як будівельники будують будинки. У нас можуть бути всі необхідні
будівельні матеріали, але, щоб побудувати будинок, нам будуть потрібні
робітники, якими і є ферменти.
Ферменти ротової порожнини діють у слабощелочному або нейтральному
середовищі, ферменти шлунку – у кислому, кишкові ферменти – в слаболужному.
Ферменти слини діють на крохмаль, ферменти шлункового соку на білки,
ферменти кишкового соку – на білки, жири, вуглеводи. Вони розщеплюють ці
речовини до продуктів, здатних всмоктатися в кров або лімфу.